Чорноморський біосферний заповідник
Національної академії наук України
- Оголошено конкурс на посаду директора Чорноморського біосферного заповідника
- Участь співробітників заповідника у XXXVI засіданні Західноукраїнського орнітологічного товариства
- 14 липня – День народження Чорноморського заповідника
- Бібліотека заповідника відроджується
- Всесвітній день водно-болотних угідь вже не за горами!
- Карта зони затоплення внаслідок підриву Каховської ГЕС
- Підтримка міжнародних ініціатив (ВБУ 2022) — 100 марафонів на захист природи: Міна Гулі змінює світ власним прикладом
- До Всесвітнього дня дикої природи
- Міжнародний день захисту морських ссавців, або День китів
- Участь членів науково-технічної ради Чорноморського біосферного заповідника НАН України у громадських слуханнях щодо проєкту містобудівної документації — Генерального плану с. Покровка та змін і доповнень до нього
Карта зони затоплення внаслідок підриву Каховської ГЕС
2024-10-23
Катастрофічний спуск Каховського водосховища, до якого призвів підрив Каховської ГЕС російськими окупаційними військами 6 червня 2023 р., спричинив затоплення значних територій. Ця подія мала широкий спектр соціальних, економічних і екологічних наслідків, які потребують різностороннього вивчення. Ще у 2023 р. вийшла низка праць, у яких на основі даних дистанційного зондування була окреслена зона затоплення та здійснений аналіз тих чи інших аспектів впливу водопілля на навколишнє середовище. Втім, це питання досі не можна вважати цілком дослідженим. Основними перепонами є не лише те, що території, котрі постраждали, є зонами бойових дій або навіть окупованими, але й відсутність у загальному доступі мапи зони затоплення у форматах, придатних для аналізу з використанням ГІС-застосунків.
Науковці Чорноморського біосферного заповідника НАН України у процесі власних досліджень наслідків підриву Каховської ГЕС підготували таку карту у форматі шейп-файлів і, керуючись принципами FAIR, виклали її в загальний доступ для використання іншими науковцями у своїх дослідженнях.
Створений фахівцями заповідника контур зони розливу води охоплює регіон від нижнього б'єфу Каховської ГЕС до кінця Дніпровсько-Бузького лиману, а також включає розливи води у пониззі Інгульця (до широти 47.20°) та Південного Бугу (до широти 47.45°). Як і у попередніх дослідженнях, створений картографічний продукт заснований на даних дистанційного зондування Sentinel-2 та Landsat-9. Втім, на відміну від них, він створений не автоматичними методами за допомогою різницевих водних індексів, а шляхом ручного візуального дешифрування з огляду на власні знання специфіки місцевості та рельєфу. Це дозволило включити в зону затоплення території, які різницеві водні індекси зазвичай не відображають затопленими через приховування водної поверхні лісовим пологом або густими очеретяними заростями. На більшу точність отриманого контуру зони затоплення також вплинуло те, що науковці заповідника перед дешифруванням покращили роздільність даних дистанційного зондування Landsat-9 з 30 м/піксель до 15 м/піксель шляхом паншарпінгу спектральних каналів панхроматичним каналом за методом IHS.
Створені фахівцями заповідника шейп-файли доступні за адресою: https://doi.org/10.5281/zenodo.13972168.
Із контуром зони затоплення можна також ознайомитися на веб-версії мапи, що наведена нижче.
Підтримка міжнародних ініціатив (ВБУ 2022) — 100 марафонів на захист природи: Міна Гулі змінює світ власним прикладом
2022-02-22
Генеральна директорка Thirst, юристка за фахом, Міна Гулі унікальним чином підвищує обізнаність людей про глобальну водну кризу. У листопаді 2018 Міна почала кампанію #RunningDry, в рамках якої організувала 100 марафонів за 100 днів під гаслом захисту води. „Мої забіги — це заклик до миру обʼєднатися для економії води. Вода, з якою ми повинні жити, щоб вижити, виснажується. Ми називаємо це #RunningDry, тому що нам потрібно усвідомити серйозність кризи, з якою ми стикаємося“, — говорить у своєму зверненні Міна Гулі. Цього разу девіз Всесвітнього дня Водно-болотних угідь — „Дій на підтримку водно-болотних угідь для людей та природи“. Натхненна таким слоганом, Міна Гулі ініціювала марафон задля збереження боліт, торфовищ, заток та лиманів, до якого долучаються учасники з усього світу: більш як 150 (у деяких джерелах — 170) країн.
До Всесвітнього дня дикої природи
2022-02-21
20 грудня 2013 року 68-а сесія Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй ухвалила проголосити 3 березня Всесвітнім днем дикої природи з тим, щоб підвищити рівень обізнаності в питаннях дикої фауни та флори. Дата збігається з датою прийняття Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори (СІТЕС) в 1973 році, яка відіграє важливу роль в регулюванні міжнародної торгівлі зникаючими видами. Святкування 2022 року пройде в режимі онлайн, і буде намагатися зібрати разом представників держав-членів ООН, організацій системи ООН і багатосторонніх екологічних угод, громадянського суспільства та приватного сектора для серії дискусій на тему „Відновлення ключових видів для екосистеми“.
Міжнародний день захисту морських ссавців, або День китів
2022-02-19
19 лютого — Міжнародний день захисту морських ссавців. Поява цієї дати пов’язана із введенням в дію у 1986 році мораторію на китовий промисел Міжнародною китовою комісією. У цей день багато природоохоронних установ проводять різноманітні заходи та акції, спрямовані на привернення уваги до необхідності захисту китоподібних і всіх морських ссавців у світі. Звичайними мешканцями акваторій Чорного моря є 3 види дельфінів: білобочка чорноморська (Delphinus delphis), чорноморська афаліна (Tursiops truncatus), фоцена або азовка (Phocoena phocoena). Усі вони занесені до Червоної книги України. Найчастіше дельфінів можна побачити з кінця квітня до другої половини жовтня. Їх сезонні переміщення та щільність повʼязані з міграціями й чисельністю риб.
Участь членів науково-технічної ради Чорноморського біосферного заповідника НАН України у громадських слуханнях щодо проєкту містобудівної документації — Генерального плану с. Покровка та змін і доповнень до нього
2022-02-04
Члени науково-технічної ради Чорноморського біосферного заповідника НАН України взяли участь у громадських слуханнях щодо проєкту містобудівної документації — Генерального плану с. Покровка та змін і доповнень до нього, які відбулися 4 лютого в онлайн режимі. До відома присутніх на громадських слуханнях були надані наші зауваження до Генплану с. Покровка щодо неправомірного розширення меж с. Покровка за рахунок територій об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення та неврахування режиму природоохоронних територій Кінбурна і акваторій Ягорлицької затоки при перспективному плануванні господарської діяльності відповідно до запропонованої редакції Генплану с. Покровка. Фахівці заповідника також звказали на необхідність проведення всебічної фахової оцінки впливу на довкілля масштабного освоєння Кінбурнського півострова.
|
| Головна | Публікації | Фотогалерея | Новини | Послуги | Контакти |